Мамо, не плач. Я повернусь весною.У шибку пташинкою вдарюсь твою.Прийду на світанні в садок із росою,А, може, дощем на поріг упаду.Голубко, не плач. Так судилося, ненько,Що слово бабуню вже не буде твоїм.Прийду і попрошуся в сон твій тихенькоРозкажу, як мається в домі новім.Мені колискову ангел співаєI рана смертельна уже не болить.Ти знаєш, матусю, й тут сумно буваєДуша за тобою, рідненька, щемить.Мамочко, вибач за чорну хустинуЗа те, що віднині будеш сама.Тебе я любив. I любив УкраїнуВона, як і ти, була в мене одна.
Чтобы отправить комментарий войдите под своим аккаунтом или создайте новый
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.