Коли вуста зрікаються вогню...
Присвячено В'ячеславу У.
Коли вуста зрікаються вогню,
Коли тебе я згадую, мій милий!
Я цілувала б і стерню, де ми ходили!
Коли у пік найбільших в світі див,
окрилені ми разом,
не знала я, Любов - не виліковна часом...
Коли вуста зрікаються! Й тепер
у сутінках мого тремтіння,
я відчуваю, ти затерп в очікувань склепінні
Коли тебе я згадую - Зоря
запалює чужу стерню... І серце квилить...
вуста зрікаються вогню!
я згадую...
я згадую й люблю тебе, мій милий!
21-05-2016
м.Бровари
Україна
Автор:
https://www.facebook.com/ShuvaevaOlga
http://shuvaevaolga.blogspot.com/
http://showbiza.com/shuvaeva_olga