Про музичну посередність або чому деякі пісні ніколи не стануть хітами
Нещодавно протягом одного дня почув дві композиції, які наштовхнули написати цю статтю.
Почнемо з основ – всі, хто йде в шоу-бізнес – прагнуть популярності. І навіть якщо хтось каже, що для нього перш за все важлива творча складова – не вірте. Звичайно, кожний співак прагне створити або заспівати музичний шедевр, хіт, шлягер.
Але у цих артистів є менеджмент, який і прагне зробити з них комерційно прибутковий проект. А популярність саме і конвертується у прибутковість.
До речі, тут немає ніяких секретів – шоу-бізнес нічим не
відрізняється від інших галузей бізнесу і тут так само є
конкуренція, є бажання бути першим, є бажання бути
успішнішим.
Особисто для мене очевидно – щоб успішно конкурувати у будь-якій
галузі, необхідно створити якісний продукт. Звичайно, на етапі
запуску продукту необхідно його рекламувати й просувати.
Але жодна людина не захоче повторно його отримати у випадку обману
очікувань. Коли вам під виглядом цукерки спробують продати… ну, ви
самі зрозуміли – щось неякісне і несмачне:)
Як все це стосується шоу-бізнесу? Безпосередньо! Зробіть якісну
пісню і вона стане хітом!:) Хочете рецепт?;) Трохи згодом я почну
публікувати власні думки щодо створення якісних пісень і їх
просування.
А зараз я хочу зупинитися на протилежному – які ознаки того, що
пісня ніколи не стане хітом.
Тут хочу дещо прояснити. Для мене хіт або шлягер – це популярний
музичний твір у широкого кола слухачів. Це коли люди запам`ятовують
мотив, слова. Коли підспівують на виступах, ставлять на рінґтони.
Коли пам`ятають пісню протягом тривалого часу.
Звичайно, співак може досягти певного успіху з посередніми піснями.
Може жодного хіта не заспівати за кар`єру. І вважатиме себе
успішним, співаючи в клубах та на корпоративах. Що ж – це також
шлях. І я нікого не збираюсь засуджувати.
Але я маю надію, що такі виконавці все ж таки мають амбіції і мають
мрію не зникнути у безодню, а залишити після себе якесь надбання.
Щось, що нагадувало б про них наступним поколінням.
Отже, чому деякі композиції приречені на забуття…
Помилка №1 (головна) – неякісні вірші!
Пісня – це гармонійне поєднання віршів і музики. І, на мою думку,
вірші відіграють визначальну роль!
Як же ж іноді соромно за вірші… Коли слухаєш дорослу людину, а вона
співає таку нісенітницю, що просто жах! І все це з якоюсь серйозною
емоцією, відеорядом. Люди, схаменіться! Вдумуйтесь в те, що хочете
заспівати. Про що ви співаєте?
Що хочете сказати аудиторію, яку емоцію передати.
Мені здається, нині в Україні – дефіцит якісних авторів. Зокрема,
україномовних віршів. Можливо, вони просто невідомі і їх треба
розкрити? Шукайте.
Ще один рецепт – робіть фокус-групи. Збирайте аудиторію того віку,
на яку розрахована ваша пісня, і заспівайте її для них. А потім
вислухайте їх думку.
Деякі починаючі виконавці чи то заради економії, чи то через
впевненість у власній ґеніальності, роблять усе самі. У такому
випадку ризик зробити неякісний продукт шаленно зростає. Бо
виконавець не може (або не хоче) оцінити себе адекватно.
Він не сприймає критики і робить помилки. Особисто я вважаю, що в
українському шоу-бізнесі одиниці вміють уміло поєднувати 3 в
1.
До речі, є цікавий рецепт, як можна уникнути неґараздів з віршами –
співайте іноземною мовою (якщо знаєте її, звичайно). Це буде
виглядати переконливіше і модніше.
Помилка № 2 – неякісна музика.
Музика. На мою думку, вона допомагає розкрити зміст віршів. То ж
вона як мінімум не повинна заважати. Тут також дуже багато
неякісного.
Як думаєте, чому виконавці прагнуть співробітничати з відомими
композиторами? Такими, як, наприклад, Ігор Крутий та Костянтин
Меладзе?
Бо такі люди мають природний хист творити хіти! Звичайно, не все,
що вони роблять, 100% стає популярним. Але шанси дуже великі.
Також рекомендую будьи “на хвилі”, слухати сучасну модну музику та
співпрацювати з ді-джеями, які працюють в клубах – вони знають
смаки аудиторії.
Думаєте, так просто нині почало з`являтись багато дуетів з
ді-джеями? Ні – це також шлях до хіта.
Помилка №3 – бажання бути схожим на когось.
Це вже вторинне – манера виконання пісні, макіяж, костюми. Пряме
уподобання – смішне. Використання якихось деталей, рухів – можливе.
Але! Ви повинні бути індивідуальністю! Причому – ґармонійною. То ж
якщо ви натягаєте на себе модний образ, але він
абсолютно не відповідає вашому внутрішньому Я – це провал. Люди
відчувають фальшивку. То ж якщо ви співаєте репертуар Юри Шатунова
– не намагайтесь виглядати як Леді Гага!
Помилка №4 – відсутність креативу.
Банальні відеороботи – нудні. І глибока помилка думати, що гарне
відео – завжди дороге. Немає тут зв`язку. Мене дивують виконавці,
які намагаються вражати бюджетом відео. Скільки б Ви не витратили
грошей – без цікавої креативної ідеї нічного не вийде!
То ж шукайте креаторів. Шукайте творчих людей з цікавим,
нестандартним мисленням. Робіть щось унікальне і аудиторія це
оцінить.
Отже, я поки що перерахував 4 типові помилки, які заважають
музичним композиціям ставати хітами. Навіть вже почав роздавати
поради;) Більш детально про це – в новому розділі
“Хіт-майстерня”
А що ж було не так в тих композиціях, про які я згадував на початку
статті.
Пропоную Вам спочатку ознайомитися з ними:
Мій діагноз був невтішний для цих композицій – невдалі,
прохідні, посередні пісні, які ніколи не стануть хітами.
По-перше – в обох роботах мене розчарували вірші. “Мама, а я люблю
грузина”, “Я тебе не дам” – провальні фрази, як на мене.
По-друге – як ці вірші були розказані. Іванна Мелай змінювала
вбрання і в деяких варіантах виглядала відверто незґрабно! У кліпі
Юлії Войс взагалі пахло відвертою вульґарщиною (мені навіть
здалося, що під час танцювальних Па були показані певні непристойні
жести). Ну і, звичайно, футболки з написом “Bitch”… Напевне, це
повинно було бути круто… А вийшло – непристойно.
По-третє – музика. Зовсім не сучасна! Таке враження, що виконавиці
зовсім не орієнтуються у сучасних тенденціях!
Мені інколи здається, що ліпше нічого не робити, аніж співати такі
пісні…
Моє підсумкове прохання до співаків – намагайтеся робити якісну
музику!
SlavCha