Не всі для серця створені слова,
Крізь порожнечу ночі, напівсни,
Життям ідуть шляхи у ті дива,
Що почуттями надихають навесні…

Не всі до болю спалені листи,
Від навіженості оманливих образ,
Від “ВИ” до “ти”, від “Вас” до “Нас”,
Кохання лід розтопить навесні.

Мовчати, сподіватись без омани.
Блукаючи розпуттям у негоду,
Плекаючи у серці ніжну вроду,
В юродстві Генія шукаючи кохання…

Не всі для серця створені слова,
Крізь порожнечу ночі, напівсни,
Життям ідуть шляхи у ті дива,
Що почуттями надихають навесні…

23-09-2011
м. Київ

Надруковано в літературному часописі «Хортиця» №5 2013р.
Авторські права захищені.
Автор: Шуваєва Ольга Юріївна - http://vk.com/shuvaeva_olga