....бо ще стільки зірок, 
котрі можна сховати в глобальність кишень, 
залишаючи небо нагим. 
Не соромлюсь їх красти для тебе, наче яблука з раю… 
Не соромлюсь, бо знаю, що буде солодким наш гріх. 
(М.Буряк) 

Ще стільки мрій можна сховати в сон, 
в глобальність стандартних марев
Лише у засіках фальші мені захотілось мовчати 
про щастя двох сердець, що тепер в унісон 
Я не соромлюсь мовчати тоді, 
коли неможливо дивитись тобі у очі, 
тоді, коли хвилини здаються роками, 
тоді навіть ти не належиш собі... 
Залишаю небо цнотливим для тебе, 
Залишаю попіл снів, 
у яких не знайшла твоїх алегорій, 
залишаю листи, що так і не відправила, 
із присмаком текіли. 
У літніх віршах напишу тобі про все, що мрію! 
Розставлю акценти там, де треба, вперше буде так. 
Щоб у твоїх почуттів було стільки версій, 
скільки буде у всіх Пророків Всесвіту... 
Нам не вистачить тепер життя 
все те, що є у душі та серці 
карбувати у пам'ять. 
Римуй почуття, якщо можеш, 
але... 
Я не соромлюсь зорі красти з неба, 
наче яблука з раю... 
Не соромлюсь, бо знаю: для тебе 
буде солодким наш гріх... 

Автор: Шуваєва О.Ю. - https://vk.com/shuvaeva_olga_art